Всім привіт!
Сьогодні у
Вензелику невеличкий Мк по ось такі рамочці - завітайте.
А тут я хочу поділитись з вами спогадами про літо, про Карпати, про друзів. Інколи так добре вирватись від цивілізації, яка міцно тримає нас в своїх лабетах, яка стискає залізними лещатами нашу свідомість додаючи все нові і нові гаджети... Вирватись в місцину, де сосни з ялинами заглядають у вікно, де гори вершечками торкаються хмар, де повітря таке свіже, що аж лоскоче в носі :) Де повно ягід... і наче ягідний сезон минув, а там , як в казці, і малина солодка, як мед, і ожина ароматна і велика, і чорниця - збирати не перезбирати.
Але найкраще в цій історії, що ми були не самі, а з друзями!